/ Українська, DBT-C, Суперсенсори / By Francheska Perepletchikova
Батьки часто скаржаться, що діти постійно намагаються їх залучити дo конфліктy, здебільшого очікуючи, що батьки стануть на їx бік або покарають іншу сторону.
Якщо батьки почнуть втручатися, це може призвести до такого:
1. Підкріплення негативної поведінки додатковою увагою з боку батьків
2. Подальшої ескалаціii конфлікту
3. Нездатнoстi навчити дітей, що робити у подібних випадках
Щоб допомогти дітям ефективно вирішувати конфлікти з братами і сестрами, друзями, однолітками, дорослими тощо, батькам необхідно зорієнтувати дітей на наступні моменти:
- це має відбутися перед виникненням проблемної ситуації
- діти мають перебувати у нейтральному або позитивному настрої
Діти також мають чітко усвідомити:
1. Проблемні стосунки між двома людьми не можуть бути вирішені третьою стороною
2. Батьки можуть навчити своїх дітей що робити, щоб покращити стосунки
3. Батьки будуть ігнорувати спроби дітей втягнути їх у конфлікт
Підсумок орієнтації:
1. Проблемні відносини між двома людьми не можуть бути вирішені третьою стороною.
2. Ми не можемо контролювати інших людей, життя та обставини, ми можемо лише безпосередньо впливати на себе: на те, що ми робимо, відчуваємо, думаємо, і на нашу біологічну складову.
3. Батьки не можуть контролювати своїх дітей.
4. Батьки не можуть налагоджувати стосунки між братами та сестрами (або з будь-якими іншими людьми), якщо вони не є частиною цих відносин.
5. Проблемні стосунки між двома людьми можуть бути змінені лише сторонами, що беруть участь у цих відносинах.
6. Наша здатність ініціювати та підтримувати будь-які здорові стосунки базується на нашій здатності щось ДАТИ іншим людям.
7. Наша здатність давати іншим ґрунтується на нашій здатності давати собі
8. Щоб змінити будь-які проблемні відносини, нам потрібно почати з себе – «що я можу
робити по-іншомув моїх стосунках з іншою людиною, щоб ця людина по іншому почала ставитися до мене?»
Батьки можуть навчити своїх дітей що робити, щоб покращити стосунки, таким чином:
1. Щоб бути ефективними, нам потрібно підтримувати діалектичний баланс – ігнорувати негативні
взаємодії та водночас запровадити позитивні взаємодії
2. Ігнорування негативної поведінки іншої людини є найбільш турботливою справою, яку ми маємо зробити для них на поточний момент, що зменшить ймовірність виникнення такої поведінки в майбутньому.
3. Нам потрібно робити для іншої людини те, що ми б хотіли, щоб ця людина робила для
нас. Наприклад, підбадьорювати, хвалити, погоджуватися грати в гру за її вибором,
дозволяty її вибрати фільм для спільного перегляду, пропонуvaty її більший шматок
пирігa, тощо.
4. Наша здатність постійно давати іншій людині базується в першу чергу на нашій здатності давати
собі.
5. Потрібно щодня “випікати власний хліб”: тобто практикувати самозміцнення, самовалідацію, співчуття до себе, самоконтроль, любов до себе, когнітивну самореструктурізацію.
6. Щодня тренуйтеся та обговорюйте з батьками “випічку хліба”
7. Обговоріть з батьками (якщо це необхідно) і практикуйте дарування іншій людині
Батьки проігнорують спроби дітей втягнути їх у конфлікти?
1. Батьки проявлять найбільшу турботу, якщо вони проігнорують конфлікт вінікший між братами та сестрами, оскільки це виключає підкріплення негативної поведінки увагою та
ставить дітей у положення, коли вони самі повинні вирішити свій конфлікт.
2. Якщо конфлікт переростає у фізичну агресію, обидві сторони відправляються y “тайм-аут”.
Щоб батьки могли ефективно застосовувати методи виховання, їм потрібно взяти на себе роль захисника.
Батько або мати:
1. Контролює власні відповіді
2. Знає, що робити, і має здатність це робити
3. Не боїться своїх дітей
4. Слідкує за тим, щоб діти їх не боялися
